Свобода слова в Україні опинилася під загрозою, на демократичні ЗМІ здійснюються атаки силовиків, одіозні персонажі команди Януковича відверто погрожують виданням з міжнародною репутацією, а представники президентської монобільшості ініціюють законодавчі ініціативи, подібні до «диктаторських законів» 16 січня. Про це депутати фракції «Європейська Солідарність» говорили під час зустрічі із головою Верховної Ради Дмитром Разумковим. Зустріч була ініційована депутатами фракції після того, як були здійснені обшуки власника телеканалу «Прямий» Володимира Макеєнка.   

«Події останніх тижнів у сфері свободи слова викликають дуже серйозну тривогу у всіх, хто розуміє, що Україна не Росія. Ми бачимо спроби повністю розвернути Україну до путінської моделі державного управління. Це обшуки на опозиційних телевізійних каналах, це і пропозиції законопроектів, які мають на меті загнати в рамки журналістську спільноту, загнати в рамки свободу слова в Україні», – заявив співголова фракції «Європейська Солідарність» Артур Герасимов.

«Перше – це пропозиції команди Зеленського внести зміни до Кримінального кодексу України щодо кримінальної відповідальності журналістів за нібито маніпуляції. У жодній демократичній країні світу такого немає. Відповідальність за публікацію і видачу в ефір неправдивої інформації і зараз передбачена українським законодавством. Ми всі бачили атаку на судову систему, ми бачимо концентрацію керівництва правоохоронними органами, – тому цей законопроект щодо кримінальної відповідальності для журналістів може бути використаний виключно з однією метою – згорнути свободу слова в Україні», – переконаний Артур Герасимов.

Він повідомив, що під час зустрічі з головою ВР також обговорили ініціативу депутатів більшості щодо законопроекту про засоби масової інформації. «Як кажуть, диявол криється в деталях та в дрібному шрифті. В цьому законопроекті пропонується застосовувати принципи так званого фейр-плей. Але існують обґрунтовані підозри, що це буде використано для того, щоб повернути фінансово-податкові тиски, які існували наприкінці 90-х і на початку 2000-х. Всі пам’ятають, як тоді через податкову могли закривати ЗМІ, особливо опозиційні, могли редагувати їхню політику, могли відлякувати рекламодавців», – застерігає депутат.