Брехня і провокація: скандальна стаття Путіна про Другу світову – блог Миколи Княжицького

Днями на американському сайті, який симпатизує Росії, та у газеті російського державного органу вийшла скандальна стаття Володимира Путіна про Другу світову війну. Чому цей матеріал вже засудили представники багатьох європейських країн та чим історичні інтерпретації Путіна загрожують Україні?

Сьогодні ми поговоримо про статтю Володимира Путіна для одного з американських сайтів, який давно симпатизує Росії, і російської газети державного російського органу. Про що ця стаття? Путін знову говорить про Другу світову війну. Очевидно, що в Другій світовій війні винна не Росія і не Німеччина, – це основний посил Путіна. Ну, вірніше, Німеччина винна, але куди їй було діватися? Німці були приниженими після Першої світової війни, треба було якось реалізовувати свої образи. Винна, звичайно, Польща, тому що саме поляки так загралися з західними країнами, щоб окупувати частину Чехословаччини, що фактично через них Друга світова війна й почалася. І, звичайно, через Францію й Німеччину. Ніхто не виправдовує Мюнхенський зговір – Францію, Німеччину й Польщу, але очевидно, що якщо б не було пакту Молотова-Ріббентропа, то світова історія розгорталася б зовсім інакше.

Але внаслідок цього пакту сталися фактично позитивні речі, зі слів Путіна. Так, радянські війська зайшли на територію, як він каже, кресів. Це слово, “креси”, якось різануло мені вухо в риториці Путіна, тому що це польський термін, який в міжвоєнний період використовувався для того, щоб показати, що західна Україна й західна Білорусь по суті є окраїнами Великої Польщі, а зараз цей термін дуже часто використовують польські ультраправі політики, ультраправі середовища. Почути його з вуст Путіна, який так ненавидить Польщу, дивно. Але, мабуть, Україну він не любить ще більше.

Так от, внаслідок пакту Молотова-Ріббентропа креси відійшли до Радянського Союзу, і це прекрасно, бо якби вони туди не відійшли, то німецькі війська зайшли би набагато далі, а Радянський Союз просто вимушений був вводити війська в Польщу для того, щоб далі не просунулися війська німецькі. Пакт Молотова-Ріббентропа тут нібито ні до чого. Та й країни Балтії фактично за словами Путіна добровільно приєдналися до Радянського Союзу і далі жили там прекрасно, захищаючи свою мову, і культуру, і традиції. Такі вислови вже викликали протести офіційних держав, офіційних осіб країн Балтії.

Що ще відбулося внаслідок Другої світової війни? Звичайно, величезна катастрофа, але переміг тільки Радянський Союз і якби не він, то ніякої перемоги не було б. Цю перемогу в Радянського Союзу хочуть вкрасти.

Україну Путін у цій статті згадує тричі. Один раз, коли говорить про креси, тобто польські окраїни, і два рази згадує Бандеру. Причому, що для мене було дуже цікавим, це те, що саме на Бандеру він покладає відповідальність за трагедію в Бабиному Яру. Не на німців, не на нацистів, які гнали туди людей після того, як зайшли в Київ, а на українських націоналістів, яких і самих насправді в Бабиному Яру розстрілювали. Очевидно, українські націоналісти до Бабиного Яру, крім того, що вони там полягли разом з представниками багатьох націй і народностей (найбільше, звичайно, там загинуло євреїв), якоїсь іншої причетності українських націоналістичних політичних сил до того, що відбувалося в Бабиному Яру, не було, і все це є вигадками Путіна. І коли я читав цю фразу про Бандеру, який винен у тому, що відбувається в Бабиному Яру, я зрозумів весь цей хитрий план про російських олігархів, які фінансують побудову там музею, Хржановського, відомого скандального автора перформенсів і режисера, і багато інших абсолютно антиукраїнських наративів.

Ще раз дивною мені видається позиція Віталія Кличка, який підтримує весь цей абсурд, який там будується, до речі, Віктора Пінчука, пана Фукса й інших осіб, які мають українські паспорти. Усе це дивно, і все це, звичайно, неприпустимо. Тим більше скандально це виглядає після того, як представники цієї структури, яка намагається побудувати цей нібито музей в Бабиному Яру, зараз розсилають листи багатьом відомим політичним і громадським діячам із запитаннями “А як Ви ставитеся до націоналістично налаштованих і щось там таке поліцаїв? Добре чи погано?” Очевидно, все це є великою провокацією. Як і сама стаття Путіна.

Стаття Путіна насправді має привести до нового світопорядку, як він бачить. А суть нового світопорядку полягає в тому, що, з точки зору Путіна, п’ять великих держав мають домовитися між собою і вирішувати долю світу, а іншим немає сенсу туди пхатися. Як має бути вирішена доля світу теж очевидно. Україна – це є частина Радянського Союзу, і всі жахливі й погані згадки про негідника Бандеру треба з української історії вичистити. Власне, про українську історію там більше нічого не йдеться. Згадуються, правда, ще нащадки бандерівців і неонацистів, які намагалися щось зробити. Мабуть, Путін мав на увазі одеську трагедію.

Одним словом, нічого хорошого для України та українців ця стаття не несе. Тим більше дивно, що якоїсь офіційної реакції на те, що написав Путін, в Україні не було. Один із заступників міністра закордонних справ, Василь Боднар, написав пост у фейсбуці. Написав вірний логічний пост. Дякую, пане Василю, це дуже добре, але назвати це офіційною реакцією України, на відміну від офіційної реакції Великої Британії чи країн Балтії, на жаль, не можна.

В непрості часи ми живемо. Розуміємо, хто є нашим ворогом. Коли читаєш цю статтю, стає зрозуміло, навіщо вони переслідують Порошенка, Стерненка і багатьох інших різних людей, які можуть навіть ворогувати одне з одним, але прихильниками сильної української незалежності.

Путін такої незалежності не бачить і близько і намагається весь світ переконати в тому, що Україна не має права на незалежність, що Україна фактично є посібником Гітлера, що українці винні за мільйони жертв. У цьому суть цієї статті для нас, тому треба нам, звичайно, бути пильними. І треба розуміти, що, якщо влада Зеленського не буде реагувати на такі випади, то врешті-решт ми не просто втратимо міжнародну підтримку, яка ще залишилася після відходу Порошенка, чудом залишилася, а й станемо ворогами для багатьох європейських країн.

Треба відповідати. Треба не забороняти українське іномовлення, не закривати його з супутника, створюючи дешеві жартівливі російськомовні канали в Україні, а навпаки, пояснювати світові, що Україна – сильна держава, що українці боролися за цю державність протягом усієї своєї історії, що вони її вибороли, що в Голодоморі, у звірствах, Розстріляному Відродженні винен Сталін і Радянський Союз, що Росія є нащадком цієї жахливої системи, що Путін винен в анексії Криму й окупації території Донецької і Луганської областей, що Путін винен у десятках тисяч смертей невинних українців, що Путін винен у тому, що хоче перетворити світ на жахливу територію, де виграє лише сильний, а до жодної думки ніхто не хоче прислухатися, де демократією ніколи не буде пахнути навіть. Для того, щоб цього не допустити, ми маємо виходити на такі демонстрації, на які ми виходили після суду над Порошенком, після багатьох інших фактів й прикладів політичних переслідувань, які визнані цілим світом. Україна має залишитися прикладом яскравої, європейської, чесної, незалежної і самобутньої демократії. тільки це захистить нас від агресора.

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*