Ірина Геращенко: Іловайська трагедія – це злочин Путіна і російських загарбників, які вдерлись в Україну

Масштаб і жахи Іловайської трагедії ми з Марією Іоновою усвідомили в серпні 2014-го, в польовому госпіталі під Маріуполем. Розбиті швидкі і старенькі цивільні машини привозили десятки важкопоранених, яких оперували прямо в наметах. Військові медики валилися з ніг від втоми, не вистачало хірургічних інструментів, ліків, обладнання. На ношах в лісосмузі лежали геть виснажені добровольці, військові, яким вдалося вирватися з котла.

Всі, хто міг говорити, розповідали про російські танки і техніку з відповідним маркуванням, в їх телефонах були фото і відео російських найманців, їх військові квитки. Вночі, під обстрілами, хлопців евакуювали у військовий госпіталь в Дніпро і Харків, на старезних 40-річних гелікоптерах.

Така тоді була наша армії: гола, боса, голодна, без техніки… Я зверталася до тодішнього керівництва СБУ, АТО, МО, розвідки з проханням негайно відрядити до двох польових госпіталів прес-офіцерів, аби вони відразу могли збирати і копіювати з телефонів всю відповідну інформацію, всі свідчення, всі факти про злочини РФ.

Їхні обличчя, понівечені тіла, змучені лікарі і досі перед очима, й завжди, як згадую – комок у горлі.

Мабуть, сотні разів, під час огидних спекуляції в парламенті, на ефірах ТБ, на питання диванних експертів, псевдокомбатів, які зараз десь зникли з горизонту, опозиції і ненависників Порошенка, які кричали про Іловайськ, я згадувала той госпіталь і свідчення виживших, які розповідали про російські танки, бтр, гради, регулярну армію і військових з шевронами, які в упор розстрілювали нашу колону.

Я пам’ятаю перший візит Президента до Мінська, 25 серпня, коли його телефон розривався від страшних повідомлень з фронту, Путін талдичив, що їх там нєт, й пообіцяв зелений коридор, який «ополченцы» дадуть нашим добробатам. Це виявилася пастка.

Чому війна не закінчилася за два тижні? Тому що в липні на територію України, на Донбас вдерлися регулярні частини російської армії. В серпні вони наростили свою присутність.

Саме росіяни винні в Іловайській і Дебальцевській трагедіях, саме вони рострілювали, брали в полон, катували наших військових.

Наша команда попередні 5 років чесно інформувала про це суспільство. Сьогодні це визнала навіть нелояльна до Порошенка і нашої політичної команди Генеральна прокуратура. Чому саме зараз? Можливо, взяла до відома свідчення генерала Хомчака?

Чи вистачить мужності і сили всім, хто спекулював на цій страшній темі, звинувачував в ній українське військове керівництво, вибачитися, визнати, що вони керувалися передвиборчим піаром і найогиднішим способами оббріхування опонентів? І ці люди, які прийшли до влади на брехні і маніпуляціях, ще щось говорять про розкол країни і мову ненависті…

Вічная пам‘ять Героям, які загинули під Іловайськом. Не забудемо. Не простимо ваших вбивць. Ворог – в Кремлі.