Ірина Геращенко: боротьба з повернення Криму і Донбасу має об’єднати всіх нас

Найважче в ті дні лютого 14 було усвідомлювати зраду. Силовиків, міліціі і  військових, які на українському півострові зрадили Україну, присягу, і перейшли на бік ворога. 

Боляче було гостро усвідомити, що ми одні. Світ розводив руками, нас закликали не робити різких кроків. Ніхто не хотів сваритися з Путіним, тим більше за Україну. 

Найстрашніше – це відчуття безвиході, що накривало. Ми виявилися неготові до оборони своєї держави. Армія була розпродана і розкрадена, спецслужби нашпиговані зрадниками. 

Найогиднішим було неспівпадіння настроїв народу і еліт.  Добровольці, які тільки но поховали своїх побратимів, Героїв Небесної Сотні, вже формували батальйони, аби захищати країну. Й були готові рушити в Крим. Ті, від кого чекали твердості, мужності і рішень, не наважилися проголосувати на РНБО за відсіч агресії. За – був тільки Турчинов. В скронях і досі відбиваються біллю слова інших учасників/учасниць, про «жодного танку не має виїхати з казарм». 

Найважливішою стала точка неповернення. В цей день Росія з сусіда перетворилася на ворога, вбивши, перекресливши, розірвавши все, що до цього нас пов’язувало. 

Відповідальність за анексію Криму, вбивства українців на Донбасі, страждання мільйонів наших співвітчизників несе не лише Путін, а РФ і росіяни, які обрали цю владу, толерували її, не протестували, раділи « Кримнаш» і знову переобрали цей фашистський режим.  Я поставила крапку в спілкуванні з багатьма своїми вчорашніми колегами і приятелями- росіянами.

Я сумую за Кримом. Мені важко уявити, як болить сьогодні у всіх моїх друзів, хто залишив там дім, сади, виноградники, персикові дерева, улюблену справу. 

Ми не повинні складати руки. Путін і його режим мають відповісти за крадіжки і вбивства, за окупацію і страждання мільйонів українців. Боротьба за повернення Криму і Донбасу має об’єднати всіх нас.