Нинішнє загострення на Донбасі — це не лише гра нервів і м’язів, а системне продовження експансіоністської політики Кремля. Його головною метою всі ці роки є і залишається підрив державності України, створення іміджу «держави, що не відбулася». Москва і далі буде методично рухатися в рамках визначеної мети, незалежно від того — відбудеться збройний наступ сьогодні чи завтра. Москва не відмовиться від своєї цілі, а тому єдино дієвим і правильним для Києва за цих обставин підходом було б демонструвати готовність давати рішучу відсіч, а також продовжувати роботу з консолідації проукраїнської міжнародної коаліції.
Як я постійно застерігав, політика «заглядання в очі Путіну» в пошуках миру призвела виключно до двох втрачених років і відходу України з ключових переговорних і оборонних позицій. Сподіваюся, що Банкова нарешті отримала необхідну вакцину від вірусу умиротворення Кремля. Безвольність Банкової з деескалації ситуації в той час, коли Кремль наступально діяв на інформаційному і дипломатичному фронтах, відверто дивувала і лякала. Але це не привід для паніки, а мотивація до системної роботи над помилками. Благо, в рамках взятих зобов’язань є достатньо простору для маневру.
Перше: слід повернути українські підрозділи на позиції, з яких вони були відведені за два роки. На передню лінію знову вивести контрснайперські групи. Поновити призупинену активність розвідувальних груп. Мають бути зняті всі заборони, які потенційно наражають на ризик наших захисників. Потрібні також реальні кроки з посилення обороноздатності, передача військовим нових розробок.
Необхідно добиватися домовленостей з партнерами для отримання нашими військами надсучасного обладнання і озброєння, яке давало б змогу в реальному часі відслі-дковувати всі дії російських окупаційних військ і гарантувати невідворотність відповіді на будь-які ворожі провокації. Оборонний щит має бути посилений по всьому периметру потенційної російської загрози.
Важлива розвідувальна координація з нашими партнерами. Кремль має розуміти, що всі його агресивні плани читаються і жодних несподіванок не станеться. Наша команда свого часу створила рівень довіри, необхідний для отримання розвідданих від західних партнерів. Зрив спецоперації із затримання російських військових злочинців із приватної армії Вагнера цю довіру підірвав. Треба провести ретельне розслідування «вагнергейта».
Друге: має бути проведена інвентаризація переговорних позицій. Час припинити беззмістовні і сумбурні ініціативи, які ні до чого іншого, крім підриву довіри з боку наших партнерів, не ведуть. Україна має повернути собі реноме надійного та розсудливого гравця і втрачену ініціативу в спілкуванні із західними партнерами, щоб не допустити повторення сепаратних контактів Берлін-Париж-Москва.
Дуже прикро, що перший телефон країни так і не подзвонив до Берліна і Парижа ні до, ні після цих контактів. Маємо шанувати і цінувати наших партнерів і формулювати, як ми вже неодноразово це робили, спільну позицію з Берліном, Парижем і Вашингтоном. Неприпустимим є порушення запровадженого нами принципу «нічого про Україну без України».
Після двох років ходіння манівцями, переговірники мають нарешті повернутися до розробки «дорожньої карти» імплементації Мінських домовленостей, наполягати на відновленні контролю над кордоном, відновити принцип «спершу безпека». Крім того, чергова ескалація ще раз показала, що без розгортання міжнародної присутності за мандатом Ради Безпеки ООН на окупованому Донбасі Україна і далі ходитиме по колу. В загальному сенсі треба нарешті відмовитися від принципу «лиш би не так, як робив Порошенко».
Третє, Україні потрібне проведення справжніх реформ, які на практиці сприятимуть як поступовій інтеграції до ЄС та НАТО, так і посиленню її внутрішньої стійкості та підтримки з боку партнерів. Пін-код для успіху — боротьба з корупцією, впливом олігархів та очищення владних коридорів від російських агентів. Маємо пам’ятати золоте правило: Росія наважиться на наступальну воєнну операцію лише тоді, коли відчуватиме слабкість нашої держави, коли ціна агресії буде мінімальною. До того вона зосереджуватиметься на гібридних методах саме для послаблення наших демократичних інституцій, суспільної єдності, корумпуванню верхівки.
Банкова має також відмовитися від переслідувань опозиційних політичних сил, цькування активістів і волонтерів, провокування через сумнівні ініціативи розколи у суспільстві, а також від послуг сумнівних радників. Треба зосередитися на об’єднанні всіх здорових політичних сил для захисту суверенітету і державності України. «Європейська Солідарність» готова подати в цьому питанні надійну руку підтримки.