Боротися з нею цього разу хочуть методом, випробуваним на руйнуванні реформи державної служби, – відкласти дію важливих норм мовного закону на завершення карантину, тобто на невідомо коли. З таким «успіхом» вакцинації карантин триватиме ще довго, а там щось нове вигадають.
Подається все це під соусом допомоги бізнесу. Після знищення корпоративного управління й купи інших ударів по економіці це «дуже допоможе»… Дивно, що стримування розвитку свого подається як щось добре.
Підтримка української мови – це підтримка української преси, книговидання, кіно, музики… І тут величезний потенціал розвитку, який «слуги народу» не помічають. Адже для цього треба дивитися на питання з української точки зору, а не з «посередині» чи з «какая разніца».
Втрата українського читача, слухача, глядача – це також удар по російським індустріям, втрата ними зароблених тут грошей, які залишаться в Україні. Про ціннісний, ідентифікаційний, безпековий і державотворчий вимір, взагалі, мовчу.
Це неоціненно, і це мала би розуміти влада країни, яка чинить опір російській агресії.