Путін чекає, доки Україна ослабне настільки, що їй можна буде нанести нового потужного удару. Як в березні 2014.
Тодішня українська влада планомірно готувала країну до здачі, руйнуючи нашу армію, недофінансовуючи, не модернізуючи, нехтуючи навіть харчуванням солдатів.
Влада займалася репресіями проти опозиції, клептократією, придушувала демократію, розколюючи суспільство.
Нинішня українська влада отримала сильну армію і сильну країну, з фінансовою подушкою, з прибутковими державними підприємствами, з закачаним у сховища газом, з міцною міжнародною коаліцією і рекордною суспільною підтримкою в 73%. Можна було гори звернути, посилюючи армію, дипломатію, країну.
Натомість, ми втратили час. І суб’єктність.
Нам розповідають, що з нами може бути завтра. Ми щось мимримо, невнятне.
Влада повинна негайно зупинитися в своїй дитячій інфантильності. Перестати вкатувати гроші в асфальт, коли наші військові заводи переведені на неповний робочий тиждень…
Не нести ахінею про «путч», а серйозно поставитися до інформації західних розвідок, що в Москві вже складені списки маріонеткового уряду.
Не йорнічати на зустрічі з Блінкеном, що «ми самі с усамі, в нас теж є розвідка і вона бачить ближче і краще», а задуматися про те, чи може керівник розвідки воюючої країни жити в одному будинку з громадянами РФ.
Подбати про негайне виведення кротів зі свого оточення.
Зібрати лідерів фракцій. Негайно. Сказати правду, до чого готувати країну. І почати готуватися дати відсіч.
Єдність – нас посилить.
Розкол – посилює ворога.
Проукраїнську опозицію з ранку до вечора мочать на державних каналах, за нею слідкують і цькують.
Борди з затвердженими в Москві «їхніми» розвішані по всій країні, фінансування діяльності «їхніх» нікого не цікавить, бо всі сили кинуті на інше.
Шкода, що українська розвідка, РНБО, спецслужби всі, хто мали б допомогти зараз Зеленському прийняти правильні рішення, накручують і підігрують його фобіям, а не навпаки.