90 років знадобилося Європі і світу, аби почати визнавати очевидне – Голодомор був спланованим кремлем геноцидом українців.
Відразу декілька парламентів краін ЄС проголосували відповідну резолюцію. Процес триває, і ми очікуємо такого ж рішення Бундестагу вже наступного тижня.
Усвідомлення людожерських планів Сталіна приходить не так через переосмислення історії, як через нову страшну війну, яка є продовженням геноциду українців.
Те, що не довершив Сталін, намагається реалізувати його ниций кремлівський послідовник.
Російська пропаганда вже не приховує, що їхня мета – повне знищення українців, цивільних міст, жінок і дітей. І для цього застосовується новий вид вбивства: холодом. Речник рутіна говорить: повернеться в колгосп – перестанемо бомбити.
Ці паралелі настільки очевидні, а моторошно темні украінські міста настільки шокують європейців, що вони змушені робити роботу над помилками.
Від багаторічного захоплення і емпатії до рф скоро нічого не залишиться, в жодному цивілізованому куточку світу.
В кожній українській родині є свої невинно убієнні в 32-33, в 20-их і 40-их. З розповідей наших бабусь ми знали, що голод був штучний, що таким чином українських «куркулів» заганяли в ненависні колгоспи, упокорюючи вільний дух українського селянства. Але не розуміли цих торбочок з сухарями на «чорний день» і похованих по шухлядам свічок.
В ці важкі часи ми через власний досвід усвідомлюємо глибину трагедії нашого народу і підлість ворога. Усвідомлюємо ключове: цю війну з рф має завершити наше покоління, аби ніколи більше жодна кремлівська потвора не сміла повзти на наші землі і тягти нас в свій колгосп.
Дякую президенту Ющенку, який першим визнав очевидне: москва несе відповідальність за Голодомор, вона ніколи не заспокоїться і ми маємо повністю відірватися від росії. Ющенко на офіційному рівні підтримав ініціативу «Свічка у вікні».
Сьогодні наші свічки горітимуть в пам’ять про невинно убієнних наших родичів, мільйонів українців, замордованих кремлем.
Сьогодні ці свічки – символ нашої незламності. Помстимося москві за все. Ніколи знову!