Глібу Бабічу сьогодні було б 55: друзі та побратими діляться спогадами про Поета, який загинув на війні

Глібу Бабічу – ветерану війни проти російської агресії, співзасновнику ГО «Res_Publika. Брати по Зброї», поету і громадському діячу сьогодні б виповнилось 55 років. 

Він загинув у липні 2022 року біля Ізюма на Харківщині. 

До 2019 року Гліб був командиром взводу 10-ї ОГШБр. Після 24 лютого 2022 року став бійцем сил ТРО Києва. Написав понад 500 пісень та віршів. Пісні на вірші Гліба Бабіча виконує гурт Kozak System – «Подай зброю», «Сила і зброя», «Досить сумних пісень», «Свобода наче любов», «Мольфар», «Ті, що тримають небо над Різдвом» та «Не покинь».

Гліб Бабіч втілював в життя багато проєктів допомоги армії, зокрема останній його проєкт зі створення комплексу оптико-електронної розвідки «Локі». Комплекси оптичної розвідки, які спроєктував Гліб Бабіч вздовж лінії фронту, врятували багато життів українських воїнів.

Ветеранська організація «Res_Publika. Брати по Зброї» тепер носить його імʼя, а її учасники з початку повномасштабного вторгнення воюють на фронті. 

Петро та Марина Порошенки разом з друзями і побратимами Гліба побували на могилі Героя і поклали квіти. 

«Такий день хотілось би зустрічати точно в іншому місці… Поряд з тобою, друже. Я думаю, що Гліб на свій день народження хотів би щось яскраве та голосне. Він мав надто цікаве життя, щоб тихо піти. Гліб залишається у своїх віршах, у неймовірних піснях, у веселих спогадах та в нашій памʼяті. Він ніколи не залишався осторонь, гуртував біля себе людей. А люди завжди тягнулися до нього…», – написав Петро Порошенко у соцмережах.

«Глібе, тебе нам не замінить ніхто. Ти був, є і будеш нашим другом «Лєнтяєм», який ніколи не стояв на місці. Сумуємо, друже…Не забудемо та помстимось!», – пише Порошенко.

Олесій Петров, який зараз воює на фронті, ділиться спогадами про Гліба: «Брате, тоді сьогодні мусило бути 55. Ти би примчався з фронту на декілька днів в Київ. Як завжди сидів би годину за своїм столом в «Справі громад», та колупався із оправою для окулярів. Вона вічно ламалась. Ти її вічно лагодив. І разів з тисячу відмахувався від нашого зауваження, 

– Глібе! Ну скільки можна вже? Купи собі гарну, якісну оправу. Або давай ми подаруємо?

А ти традиційно відповідав, 

– Відчепіться. У мене тих оправ було валом! Які хочеш. Всеодно гублю. Так що, не морочте голову та не заважайте. 

Потім ще побурчав для порядку і почав би дзвонити Леньо Іван, аби домовитись про зустріч в студії, бо там нову пісню «Козаки» записують. А потім, через пару днів, ти би знов помчався на фронт. Там де гаряче. Там, де війна. Туди, де без тебе ніяк…

«…А нас не зламати! І, навіть, не вбити,

Тому що відродяться з попелу квіти!

Побачиш, утримавши небо у серці,

Додому прийдуть Едельвейси!

Хто ближче до неба, той ближче до Бога,

Із вільними поруч іде перемога!

Нам доля – над іншими небо тримати –

Працюємо, брате!…»

Із твоїм днем, Глібе… Ти навіть не уявляєш, як тебе не вистачає», – пише побратим. 

«Дорогий Друже, Гліб Бабіч. За життя, я інколи міг проморгати твій день народження через розʼїзди, концерти, суєту. Зараз, коли тебе не стало, я назавжди буду його памʼятати, і вітати тебе. 2 березня. Дякую за все. Твій Мольфар», – пише у Facebook соліст гурту Kozak System Іван Леньо.

«Ми будемо памʼятати не лише день смерті людини. Ми будемо памʼятати ще й день народження. Дякувати, що народився і жив. Жив гідно, творив неймовірно, воював люто, любив віддано, дружив правдиво. Ще не було жодного дня, щоб я не згадала про Вас, пане Гліб Бабіч. Жодного дня, щоб я не поглянула на книгу чи не взяла її до рук. Ми дякуємо. З болем і любовʼю – дякуємо. Що народилися, жили і живете. Живете вже інакше, в кожному з нас.Ми сумуємо, памʼятаємо і любимо…», – пишуть у Видавництві «Білка».

У жовтні минулого року ініціативна група киян запропонувала перейменувати вулицю Канальну на честь Гліба Бабіча. У додатку «Київ Цифровий» відбулося голосування. 

У січні цього року Київрада перейменувала ухвалила рішення і перейменувала вулицю на честь Героя і Поета.