Мірою того, як кількість підписів за розгляд законопроєкту про заборону московської церкви наближається до необхідної для прийняття рішення, прихильники рпц в Україні нервують.
Нервуючи, здають себе з потрохами – хоч, певне, їм здається, що вони виявляють виняткову хитрість. Публікують статті, які потім можна буде використовувати на курсах протидії маніпуляціям як тестовий матеріал.
Приклад – на ілюстрації.
Тут усе:
- Відверта брехня – про те, що проект про заборону _московської_ церкви «практично забороняє УПЦ». Ну, тут ви геть підставили замовника: якщо УПЦ – не мп, тож нічого боятись. Але ж таки мп – «перебуває в єдності з Православʼям через московську церкву», за грамотою патріарха Алексія. Однак закон не про «заборону», а про вибір, який доведеться зробити. Ви з Богом і Україною – чи з єресіархом кірілом і путінською московією.
- Неприховане лизоблюдство: «найвідоміший адвокат Амстердам». «Найвідомішим» його зробила робота з новінськими і захист рпц в Україні. Чи подякує він згодом за таку «відОмість» – буде ясно вже незабаром.
- Спроба грати на страхах Зеленського і його офісу: «проект вигідний Порошенку». Проект вигідний Україні – бо відрубує потужне і «найвідоміше», в термінологіях статті, щупальце «русского міра». Тому Порошенко і «Європейська Солідарність» його підтримують.
А хто не підтримує – певне, хоче зберегти в Україні те щупальце… там ще багато всякого. Але подібні публікації мають і свою користь. Ті, хто виступає проти заборони московської церкви, можуть оцінити якість аргументів. І ще раз подумати, на чий бік вони стають. І чи воно того варте.