Вікторія Сюмар. Садити бойових генералів під час війни – це колективне самогубство

Садити бойових генералів, які не втекли, а з перших днів протистояли ворогу, в час гарячої фази війни – це якесь колективне самогубство. Просто уявіть, що сьогодні думає про своє майбутнє кожен бойовий командир, в якого теж були СЗЧ в підрозділі, і який теж змушений був відступати, бо озброєнь не вистачало і людей, і фортифікацій? Яка в нього мотивація далі воювати? Ось це і буде наслідком: деморалізація армії. Кому це вигідно? Ворогу.

І ті, хто сподівається на зниження довіри до армії через розгляд справ проти генералів, отримає результат, протилежний очікуванню. Це якраз позначиться на довірі до всіх цих ДБР і влади загалом.

І останнє. Мовчанка тут – пряма дорога до пекла.