Поїздку до Харкова і на Харківщину ми з колегинями запланували давно, і сталося так, що приїхали саме після чергового злочину російської терористичної армії до Ізюму, що наочно демонструє, в якому жаху москва тримає всю Україну.
6 загиблих цивільних, понад 50 людей постраждали. Зруйновано щойно відновлену міську адміністрацію, яку раніше орда вже спалила, відступаючи під натиском Сил оборони. У прифронтових регіонах, як цей, росіяни вбивають багато тих, хто тікав від них із нині окупованих територій…
По всій Україні, а особливо там, де ворог дістає більшою кількістю засобів ураження, треба серйозніше підійти до облаштування бомбосховищ. Хоча б зараз, на третьому році повномасштабної війни.
Харків і область демонструють дивовижну стійкість, але жити біля росії – це жити біля активного вулкану. Важливо бачити реальну картину щоденної небезпеки тут і намагатися робити більше, щоб мінімізувати наслідки ворожих атак, наскільки це можливо в цих безпрецедентних умовах.