Важко вкласти в одну хвилину виступу у Верховній Раді України все, що варто сказати про мобілізацію. Тому залишу тут свої думки щодо цього.
Продовжити мобілізацію — недостатньо.
Потрібно нарешті навести лад у мобілізації. На цей тиждень в порядку денному парламенту немає жодного системного законопроєкту для посилення обороноздатності, змін до підходів мобілізації, збільшення грошового забезпечення для захисників….
Чому парламент знову голосує за продовження, але не голосує за справедливість, мотивацію і довіру? Тому що це питання, які не зручні для влади. Яких Верховний головнокомандувач прагне уникати… це нонсенс в країні, яка у війні!
Мобілізація не може триматися лише на страху, примусі й хаосі. Армія тримається на людях. Люди тримаються на довірі. А довіра тримається на справедливості. І саме цього сьогодні катастрофічно бракує.
У 2024 парламент голосував зміни до мобілізаційного законодавства. Тоді президент і уряд обіцяли: буде законопроєкт про чіткі терміни служби до кінця року. Обіцяли військовим. Обіцяли парламенту. Обіцяли суспільству.
Минуло два роки. Захисники досі не знають, коли зможуть повернутися до цивільного життя. Їхні родини живуть у невизначеності. А влада робить вигляд, ніби цієї обіцянки не було.
Це не просто політична безвідповідальність. Це обман війська. Це обман українців.
Наша команда Європейська Солідарність давно внесла законопроєкт про чіткі терміни служби. Є й інші, які потрібно негайно розглядати та виходити з рішенням, а не уникати й блокувати. Уряд та і більшість мають внести у зал власний законопроєкт або не блокувати наш законопроєкт «Європейської Солідарності».
Друге. Грошове забезпечення військових. Скажімо прямо: інфляція з’їла доходи наших захисників. 100 тисяч гривень на передовій — це не та винагорода, яка відповідає ризику щодня дивитися смерті в очі. 20 тисяч у тилу — це не рівень, на який військовий може утримувати родину. Сьогодні охоронці в магазинах подекуди отримують більше, ніж люди, які тримають оборону держави.
Влада не має права економити на своїй армії тринькаючи грошу з бюджету на марафони та є-бачки. Саме тому фракція «Європейська Солідарність» зареєструвала законопроєкти 15177 та 15138-1. Ми пропонуємо, щоб кошти військового збору йшли в окремий спеціальний фонд і використовувалися виключно на підвищення грошового забезпечення військовослужбовців.
Кожна гривня військового збору має працювати на військового. Не на піар. Не на забаганки влади. Не на корупційні схеми. А на тих, хто захищає Україну.
Третє. Політична відповідальність. Сьогодні влада намагається сховатися від теми мобілізації. Президент робить вигляд, що це не його питання. Міністри кивають на ТЦК. ТЦК стають крайніми. Суспільство бачить хаос, скандали, корупцію і втрату довіри. А винні, як завжди, всі — тільки не Зеленський. У воюючій країні президент не може бути осторонь мобілізації. Не може бути осторонь армії. Не може бути осторонь проблем військових. Адже коли влада ховається від відповідальності — країна платить за це кров’ю, довірою і часом.
Ми чітко говоримо: Україні потрібна не імітація мобілізації, а системна реформа. Потрібен ефективний рекрутинг, а не полювання на людей. Потрібні чіткі терміни служби, а не вічна невизначеність. Потрібні справедливі ротації, а не виснаження бригад до межі. Потрібне гідне грошове забезпечення, а не подачки. Потрібна відповідальність влади, а не перекладання провини.
Ми підтримали як фракція сьогодні продовження мобілізації і воєнного стану. Але ми не дамо владі прикриватися війною, щоб нічого не змінювати. Перемога залежить не лише від кількості мобілізованих. Перемога залежить від того, чи здатна держава поважати, берегти і мотивувати тих, хто захищає Україну. Український воїн не має бути заручником хаосу. Український воїн має бути центром державної політики.