Марія Іонова. Про зміцнення українсько-румунського партнерства

Це були насичені дні в Румунії, де у складі делегації Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва ми з Іриною Геращенко та колегами-депутатами з інших фракцій провели чимало зустрічей і обговорень з румунськими друзями – як з парламентарями, так і з урядовцями.

Щиро тішить, що підтримка України залишається на дуже високому рівні. Так само високим є розуміння причин і наслідків російської агресії, як і готовність робити все можливе для наближення припинення вогню – негайного, повного та всеосяжного.

Процеси тривають, а в умовах війни анонси успіхів нерідко бувають гіршими за самі успіхи. Тому зупинюся лише на окремих моментах.

Під час зустрічей з керівництвом Міністерства закордонних справ Румунії ми обговорили широкий спектр питань, однак центральною темою залишалася безпека. Йшлося про захист українського неба, передусім за рахунок систем протиповітряної оборони, пришвидшення постачання необхідної техніки та ухвалення рішень, які дозволять Україні ефективніше протидіяти російським атакам.

Окрему увагу приділили ситуації на полі бою, де дедалі більшу роль відіграють дрони. Саме тому Україна та її союзники мають ставати сильнішими, нарощуючи виробництво, обмінюючись досвідом і впроваджуючи нові технологічні рішення.

Не менш важливою залишається тема балістичних ракет і засобів протидії. Фактично це один із небагатьох інструментів, за допомогою яких росія все ще здатна завдавати Україні особливо болючих ударів.

Багато говорили і про санкційну політику. Ця тема продовжує залишатися джерелом нових рішень і можливостей для посилення тиску на агресора. Йдеться про російський тіньовий флот, ядерну енергетику, подальше скорочення російських доходів від експорту нафти і газу, про персональні санкції до тих, хто скоїв воєнні злочини, а також про питання діяльності російської церкви та боротьби з дезінформацією.

Звісно, не могли оминути і тему інтеграції України до Європейського Союзу та НАТО. Тут значення має не лише підтримка наших партнерів, зокрема Румунії. Не менш важливими є кроки, які Україна робить усередині держави. Йдеться про реформи, внутрішню єдність, боротьбу з корупцією, зміцнення верховенства права та інституцій. Саме цього від нас очікують союзники. І саме це визначатиме швидкість нашого просування до європейської та євроатлантичної інтеграції.

Окремою і дуже змістовною була зустріч у Міністерстві оборони Румунії. Найактуальнішою темою стала координація протидії російським дронам і ракетам у районі Дунаю, Одещини та Чорного моря. росія систематично атакує українську інфраструктуру поблизу румунського кордону, а отже наші безпекові інтереси дедалі більше перетинаються.

Серед пріоритетних напрямків співпраці – спільний повітряний щит на напрямку Дунай-Одеса-Чорне море, обмін даними щодо російських дронів типу Shahed/Geran, їх маршрутів, тактики застосування, роботи засобів РЕБ та аналізу уламків. Обговорили можливості спільного виробництва дронів-перехоплювачів, проведення випробувань антидронових систем та інтеграції українського бойового досвіду до румунських і натівських програм підготовки.

Окремий інтерес – до перспектив розвитку оборонного виробництва в Румунії. Дрони, засоби радіоелектронної боротьби, боєприпаси, ремонтні потужності та використання нових європейських механізмів фінансування можуть стати важливими елементами майбутньої співпраці.

Побували також у Міністерстві внутрішніх справ та надзвичайних ситуацій Румунії. Україна вже понад чотири роки живе під постійними атаками російських терористів і змушена не лише ліквідовувати наслідки ударів, а й формувати абсолютно нові підходи до цивільного захисту, відновлення та кризового реагування.

Про це говорили багато і предметно. Обмін досвідом є важливим для обох сторін, особливо після недавнього інциденту з російським дроном на території Румунії. Очевидно, що безпекові виклики для нашого регіону стають дедалі більш спільними.

Україна і надалі потребує допомоги обладнанням та технічними рішеннями для підтримки енергетичної стійкості, функціонування критичної інфраструктури та економіки. Готовність Румунії продовжувати допомогу є важливим сигналом справжнього партнерства.

Окрему увагу приділили питанням підготовки населення та розвитку механізмів цивільної готовності. Тут Україна вже накопичила унікальний досвід, яким може ділитися з партнерами, але водночас і сама має чому повчитися. Безпека сучасної держави дедалі більше залежить не лише від армії, а й від готовності суспільства діяти в умовах кризи.

Головний підсумок цих зустрічей полягає в тому, що українсько-румунське партнерство продовжує зміцнюватися. Наші країни дедалі більше дивляться на безпекові виклики як на спільні, а отже й рішення шукають разом. Попереду ще багато роботи, але є головне, і це – взаємна довіра, розуміння спільних загроз та готовність діяти. Саме на таких засадах і будується майбутня архітектура безпеки в Чорноморському регіоні та в Європі загалом.

Дякуємо Посольству України в Румунії за підготовку і організацію візиту. Працюємо далі.